РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо правил поведінки відповідальних осіб з маломобільними групами населення та особами з обмеженими фізичними можливостями.

Загальні правила поведінки відповідальних працівників   з маломобільними групами населення та особами з обмеженими фізичними можливостями:

• обов’язково представитися відвідувачу, потиснути руку, (навіть у випадку, якщо рухи руками у людини з інвалідністю обмежені чи у неї наявний протез);

• запропонувати допомогу, дочекавшись коли вона буде прийнята, надати таку допомогу у спосіб який найбільш прийнятний для відвідувача або у такий, як вона прохає, при цьому не ображатися на відмову;
  
  
• не варто спиратися на поспішні висновки щодо потреб людини, які ґрунтуються виключно на основі візуальних спостережень, можлива ситуація, що особа має приховані обмеження;

• в разі невпевненості у тому, яка саме допомога потрібна, важливо спитати про таке у особи;

• при спілкуванні людини з інвалідністю потрібно звертатися безпосередньо до цієї людини, а не до супроводжуючої її особи;

• розмовляючи з людиною, яка пересувається на візку, необхідно розташуватися так, щоб очі були на одному рівні;

• у разі необхідності (при зовнішньому вираженні, що особі дискомфортно або на її прохання) перемістіться у більш затишніше місце для спілкування;

• при розмові з людиною, яка має труднощі в спілкуванні, слухайте її уважно, терпляче, дочекавшись доки людина закінчить фразу, без виправлянь та намагання пояснення змісту вжитих понять, у разі необхідності, потрібно ставити короткі запитання, які потребують коротких відповідей;

• розмовляючи з людиною, що не чує або має обмежений слух, погляд потрібно спрямувати прямо у вічі, говорити чітко та намагатися стояти так, щоб працівника суду та його уста було добре видно(з метою забезпечення читання по губах);

• коли особа попросить говорити голосніше чи повільніше, важливо поступово підвищувати тон, використовуючи чіткі, коротші речення, у разі якщо щось незрозуміло, необхідно повторити щойно сказане або спробувати перефразувати речення, при цьому використовувати жестикуляцію руками та аркуш паперу з ручкою;

• не варто торкатись людини з інвалідністю чи їх допоміжних засобів пересування без їх дозволу, при допомозі користувачу візка, спочатку потрібно спитати людину, куди вона хоче дістатися, а потім проінформувати її про надання допомоги щодо довозу;

• при супроводженні людини з порушенням зору чи такої, що не бачить, запропонувати взяти за лікоть та йти поруч, під час руху коментуючи шлях і маршрут, а при досягненні необхідного місця, повідомити людину де вона знаходиться;

• у будь-якому випадку не сторонитися людей з інвалідністю, поводити себе з такими особами з повагою й розумінням.

Крім загальних правил поведінки відповідального працівника з маломобільними групами населення та особами з обмеженими фізичними можливостями щодо певної категорії осіб:

відвідувач суду з порушенням зору або незряча людина

• крім представлення своєї особи, представити інших присутніх осіб і розказати, де вони знаходяться;
• запитати людину, чи вона потребує супроводу;
• не хапати людину, щоб супроводжувати її, а запропонувати взяти руку супроводжуючого;
• спитати, чи хоче особа бути попередженою про сходи, двері та інші перешкоди;
• чітко сказати, де знаходиться її місце, або покласти її руку на спинку її місця чи на підлокітник;
• завжди казати людині, коли відходите назад чи йдете від неї;
• якщо людина йде з собакою - поводирем, спитати дозволу на те, щоб доторкнутися до неї та взаємодіяти з нею;
• коли скеровуєте особу, переконатися, що людина знає й розуміє кожну деталь;

відвідувач суду, який користується кріслом-візком

• опуститися на рівень очей користувача крісла або трохи відійти назад;
• не нахилятися і не спиратися на крісло чи на інший допоміжний засіб людини;
• спитати людину, чи потребує вона допомоги під час переміщення, при відкриванні дверей, при цьому пам’ятаючи, що вона може виконувати ці функції сама;
• залишити достатньо місця для тих, хто користується ходунками чи іншими допоміжними засобами під час ходи - не намагатися відібрати або схопити їх допоміжний засіб чи паличку;
• не намагатися проявляти співчуття до особи, торкаючись до її голови чи плеча;

відвідувач суду з порушенням слуху або глуха людина

• помахати рукою або доторкнутися до неї, щоб звернути на себе увагу глухої людини;
• дивитися безпосередньо на особу (навіть якщо вона користується послугами перекладача жестової мови) і розмовляти звичайним голосом, не закриваючи обличчя руками;
• намагатися не використовувати довгих складних речень;
• бути терплячим з людьми, які мають труднощі в спілкуванні, не виправляти їх та не закінчувати речення замість них;

відвідувач суду з інтелектуальними порушеннями

• розмовляти з людиною з ІП в тому місці, де вона почувається комфортно;
• використовувати події в житті людини, як певні часові маркери (згадування дат, може ускладнювати сприйняття);
• застосовувати повтор або короткий підсумок сказаного в кінці розмови, щоб можна було впевнитися в тому, що інформація була сприйнята;
• скоротити до мінімальної кількість учасників розмови, які можуть втручатися і повідомляти свою думку під час бесіди;
• ставити питання які починаються зі слів «Хто», «Що», «Де», замість «Коли», «Чому» і «Як»;
• надавати додатковий час для відповіді на поставлені запитання під час розмови;
• використовувати короткі речення та висловлювати одну думку в одному реченні;
• застосовувати слова, які нескладно зрозуміти, щоб не перевантажувати співрозмовника надлишковою інформацією;
• ставитись до людей як до особистостей, відповідальних та дорослих;
• бути терплячим та у разі необхідності пояснити інформацію більш, ніж один раз.