Узагальнення практики розгляду справ про дрібне хуліганство 2025 році

Згідно зі штатним розписом на 2026 рік , затвердженим начальником Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області 28.01.2026, в Оратівському районному суді Вінницької кількість суддів становить - 3; фактично здійснювалиправосуддя у 2025році3 судді.

Впродовж 2025 рокуна розгляді уОратівськомурайонному судіВінницької області перебувало 48справпро дрібне хуліганство (стаття 173КУпАП), з них –46надійшло у 2025 році.

Відповідно до статті 173КУпАПдрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Протягом 2025 року розглянуто 47справ, 1 справа не розглянута на кінець звітного періоду, з них:

31 справа – з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу,
1 справа – застосовано захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП попередження;
15 справ закрито, з них:
12 справ – закрито у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення,
1 справа - звільнено від адміністративної відповідальності у зв’язку із малозначністю правопорушення.

Результати розгляду справ

Накладено адміністративне стягнення у виді штрафу

Застосовано захід впливу, передбачений і ст. 24-1 КУпАП - попередження

Закрито провадження

у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення

у зв’язку із малозначністю правопорушення

141/849/24, 141/850/24, 141/27/25, 141/98/25,

141/256/25, 141/297/25 141/369/25, 141/386/25 141/388/25, 141/419/25

141/498/25, 141/506/25

141/548/25, 141/566/25

141/568/25, 141/590/25

141/654/25,141/678/25

141/721/25, 141/723/25

141/724/25, 141/745/25

141/746/25, 141/781/25

141/827/25, 141/841/25

141/866/25, 141/876/25

141/885/25, 141/886/25

141/924/25, 141/935/25

141/999/25

141/657/25

141/222/25

141/249/25

141/251/25

141/311/25

141/378/25

141/389/25

141/567/25

141/647/25

141/747/25

141/776/25

141/854/25

141/992/25

141/358/25

Накладено стягнення у виді штрафу на суму 3111грн, сплачено добровільно 850 грн.

Так, протягом 2025 року було притягнуто до відповідальності за /порушення норм статті 173 КУпАП31 особа, з них:

- жінки-11;

- інші заняття –2;

- робітники – 6;

- військовослужбовці – 1;

- пенсіонери – 1;

- безробітні – 21.

До суду надійшли матеріали з СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадяниназа вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Громадянин в нічний час доби, перебуваючи в п’яному вигляді, виражався нецензурною лайкою в сторону іншого громадянина, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Своїми діями громадянин вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство.

Суд, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить наступних висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що дії громадянина охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

Таким чином, з метою попередження вчинення громадянином аналогічних правопорушень у майбутньому, суд вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 грн (п’ятдесят одну гривню 00 копійок).

До суду надійшли матеріали з СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення було встановлено, що громадянин вчинив бійку з іншим громадянином біля магазину , дана подія мала місце та час близько 01 год 00 хв, чим вчинила хуліганські дії.

Такі дії громадянинакваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

Суд, розглянувши матеріали справи , доходить наступних висновків.

Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В той же час, статтею 252КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об’єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення громадянина в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Незважаючи на те, що громадянин надав пояснення, в яких зазначив, що вступив у конфлікт у результаті провокативних дій з боку потерпілого, який у свою чергу написав заяву, в якій вказав, що немає претензій до громадянина , стосовно подій, описаних в протоколі, суд вважає, що за таких обставин в діях громадянина вбачається склад адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП.

Суд вважає, що навіть за наявності провокативної поведінки з боку іншої особи, учасник конфлікту не має права виходити за межі дозволених норм поведінки.

Наявні в матеріалах справи докази не викликають сумнівів, не є суперечливими, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи, і не спростовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Доказів на спростування обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Відповідно до ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24^-¹-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Оскільки громадянин є неповнолітньою, з урахуванням обставин події та заяви потерпілого про відсутність претензій до громадянина, що свідчить про факт примирення, суд вважає доцільним застосовати до громадянина захід впливу у вигляді попередження.

3.До суду надійшли матеріали з СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення громадянин вчинив дрібне хуліганство відносно громадянина, а саме зайшов у житловий будинок останнього без його дозволу.

Такі дії громадянина було кваліфіковано за ст. 173 КУпАП України.

Суд, розглянувши матеріали справи , доходить наступних висновків.

Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.

Суб'єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Елементом суб’єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Дослідивши матеріали справ, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення громадянином правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Тобто, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У порушення зазначених вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення лише 08.04.2025, хоча події, які стали підставою для їх складання та описані в протоколах, відбувались 23.03.2025.

В той же час, адміністративний матеріал не містить обґрунтованих доказів причин поважності пропуску названих строків та неможливості складання протоколу не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Також, як вбачається з матеріалів справи та установлено судом, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про вчинення громадянином дій, які складають об’єктивну сторону саме дрібного хуліганства.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

З огляду на викладене, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали є недопустимими доказами у справі та не можуть бути прийняті судом.

При цьому, інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення громадянином адміністративного правопорушення, передбаченого саме ст. 173 КУпАП, матеріали справи не містять.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 р., адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності належних доказів, які б засвідчували факт вчинення дрібного хуліганства, суд доходить висновку, що матеріалами справи не доведено, що в діях громадянина наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження в справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

4.До суду надійшли матеріали з СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення громадянин під час розмови з іншим громадянинои обзивав його нецензурними словами, чим порушив громадський порядок.

Такі дії громадянина було кваліфіковано за ст. 173 КУпАП України.

Суд, заслухавши пояснення громадянина, розглянувши матеріали справи , доходить наступних висновків.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В той же час, статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце.

Суб’єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ; письмові пояснення потерпілого суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення громадянином правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на таке.

В порушення вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 670297 від 11.03.2025 не зазначено свідків події.

У порушення зазначених вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення лише 11.03.2025, хоча події, які стали підставою для їх складання та описані в протоколах, відбувались 01.03.2025.

В той же час, адміністративний матеріал не містить обґрунтованих доказів причин поважності пропуску строків та неможливості складання протоколу не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення: за цей час не зібрані докази, які б свідчили про наявність вини особи, щодо якої складено протокол.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 670297 від 11.03.2025 як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість Куцака А.І. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Irelandv. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту»

Отже, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини громадянина, суд доходить висновку, що матеріалами справи не доведено, що в діях громадянина наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження в справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Висновки:

Таким чином, аналізуючи розгляд справ про дрібне хуліганство (стаття 173КУпАП), за 2025 рік,можна констатувати, що у суддів не виникло спірних питань.

Заступник керівника апарату суду Людмила ВОЛОЩУК

16.10.2026