Узагальнення практики розгляду справ у спорах, що виникають із відносин спадкування, у 2024 році

Згідно зі штатним розписом станом на 01.01.2025 року в Оратівському районному суді Вінницької  кількість суддів становить - 3; фактично здійснювали правосуддя у І півріччі  2024 року один суддя . З 10 липня 2024 року приступив до здійснення правосудді  у суді суддя Олександр Слісарчук та  з 12 грудня 2024 року приступила до здійснення правосуддя у суді суддя Ірина Демченко.

      Впродовж  2024 року  на розгляді у  Оратівському районному суді Вінницької області перебувало 43 справи у спорах, що виникають із відносин спадкування. У 2024 році надійшло 42 справи .  У 2024 році перебувало на розгляді 22 справи, що стосувалися спадкування за  заповітом та 21 справа про спадкування зав законом.

            Протягом 2024 року розглянуто 39 справ  у спорах, що виникають із відносин спадкування., із них 21- за заповітом та 18 – за законом.

Результати розгляду   справ у спорах, що виникають із відносин спадкування 

     Отже, у 2024 році  задоволено 31 заяву про:

• про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – 13;
• про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом – 13;
• про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом – 5.

При задоволенні позовних заяв про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, суд, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України на час виникнення спірних правовідносин, та той факт, що спадкодавці за час свого життя набули право власності на спадкове майно, але в силу об`єктивних причин не встигли здійснити державну реєстрацію права власності вказаного нерухомого майна у компетентних органах, а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, доходить висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню з метою захисту спадкового майнового права позивача. При цьому були враховані норми  ст.ст. 16, 346, 1216, 1218, 1225, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 4, 76, 81, 200, 206, 258, 259, 265, 293, 315, 352, 354 ЦПК України.

При задоволенні позовних заяв про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, суд встановлює причини, чому позивач не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини,    враховуючи надані суду докази, а також зважаючи на те, що спадкодавцеві дійсно належало спадкове майно, суд вважає, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб й доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з метою захисту спадкового майнового права позивача. При цьому враховуються норми ст.ст. 16, 346, 1216, 1218, 1225, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 4, 76, 81, 200, 206, 258, 259, 265, 293, 315, 352, 354 ЦПК України

При задоволенні позовних заяв про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, проаналізувавши встановлені обставини по справах, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцями поважними та з метою захисту прав спадкоємця на спадщину, вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визначивши позивачу додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті  спадкодавця.

При цьому враховуються норми ст.ст. 1216, 1217, 1222, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 76, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України.

У 2024 році відмовлено у задоволені позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У справ № 141/359/24 за вказаних фактичних обставин, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України в контексті виникнення спірних правовідносин між сторонами, відсутності належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог (зокрема відсутність доказів поважності причин пропуску встановленого законодавством шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця), суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову   відсутні. При цьму суд керувався ст. ст. 1216-1217, 1220, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 18, 76-82, 79, 141, 258, 259, 263-265, 353 ЦПК України.

У 2024 році  залишено без розгляду 4 заяви про:

• про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – 2;
• про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом – 1;
• про визнання свідоцтва на право на спадщину недійсним – 1.

Ухвалюючи рішення про  залишення заяв про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини без розгляду , суд, розглянувши заяви представників позивачів про залишення позову без розгляду, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України  постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Оскільки розгляд справи по суті не розпочався, при цьому, подача заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача і безумовною підставою для залишення позову без розгляду, суд вважає, що заяви представників позивачів про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню  При цьому суд керувався ст.ст. 257, 260, 353, 354 ЦПК України.

Ухвалюючи рішення про  залишення заяви про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом без розгляду , суд,  розглянувши заяву представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Оскільки розгляд справи по суті не розпочався, при цьому, подача заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача і безумовною підставою для залишення позову без розгляду, суд вважає, що заява представника позивача про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню. При цьому  суд керується ст.ст. 257, 260, 353, 354 ЦПК України.

Ухвалюючи рішення про  залишення заяви про визнання свідоцтва на право на спадщину недійсним без розгляду, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Суд зазначає, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення суду по суті спору. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

З огляду на фактичні обставини справи , враховуючи, що розгляд справи по суті не розпочався, при цьому, подача заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача і безумовною підставою для залишення позову без розгляду, суд вважає, що заява представника позивача   про залишення позову без розгляду  підлягає задоволенню. При цьому суд керувався ст.ст. 257, 260, 353, 354 ЦПК України.

У 2024 році  залишено без розгляду 4 заяви про:

• про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – 2;
• про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – 1;
• про визнання свідоцтва на право на спадщину недійсним – 1.

Ухвалюючи рішення про повернення заяви позивачу  по справі про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд ,  враховуючи ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки позивачем не усунуто недоліки в зазначений судом строк, суд доходить висновку, що матеріали позовної заяви слід вважати неподаними та повернути позивачу. При цьому суд керувався ч. 3 ст. 185 ЦПК України, ст.ст. 260, 353 ЦПК України.

Ухвалюючи рішення про повернення заяви позивачу  по справі про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини по справі № 141/254/24, суд  має перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України). При цьому суд керувався ст.ст. 185, 260, 353, 354 ЦПК України.

Ухвалюючи рішення про повернення заяви позивачу  по справі № 141/250/24 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд зауважує, що заявлені позивачем вимоги про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не пов`язані між собою предметом доказування та не є основною та похідною одна від іншої, та їх вирішення не залежить від вирішення одна від одної.

Крім того, вимога про встановлення факту родинних відносин підлягає розгляду судом в порядку окремого провадження за місцем проживання позивача (глава 6 ЦПК України), а позовна вимога про визначення додаткового строку для прийняття спадщини розглядається в порядку загального позовного провадження за місцем знаходження спадкового майна (п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України), що ускладнює розгляд справи.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача та його представника, що вимога про встановлення факту родинних відносин розглядається судом в порядку загального позовного провадження, якщо між сторонами (спадкоємцями) існує спір про право у справах про спадкування (п. 2 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року).

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачу у випадку коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

На підставі наведеного, враховуючи, що позивачем при зверненні до суду порушено правила об’єднання позовних вимог, суд вважає, що вказану заяву слід повернути позивачу.

При цьому суд керувався ст.ст. 185, 188, 260, 353, 354 ЦПК України.

 Висновки: 

            Таким чином, аналізуючи розгляд справ у спорах, що виникають із відносин спадкування за  2024 рік, можна констатувати, що у суддів  суду, переважно, не виникають спірні питання.    

 Заступник керівника апарату суду                                                                                                                       Людмила ВОЛОЩУК       

10 липня 2025 року