Оратівський районний суд Вінницької області

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22600 вул. Героїв Майдану 88, смт. Оратів Вінницька область, тел/факс (04330) 2-12-59

http://or.vn.court.gov.ua, Е-mail: inbox@or.vn.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 05481990

_____________________________________________________________________________

УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики розгляду

Оратівським районним судом Вінницької області

справ про адміністративні правопорушення, передбачені

ст. 173 КУпАП та ст. 173-2 КУпАП за 2016 рік

Глава 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення включає в себе статті що встановлюють відповідальність за порушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку. До таких правопорушень зокрема відносяться: дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП) та вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або не проходження корекційної програми (ст. 173-2 КУпАП).

Родовим об'єктом цих правопорушень виступає, в основному, громадський порядок, а також громадська безпека.

Безпосередніми об'єктами окремих адміністративних правопорушень названої вище групи виступають конкретні суспільні відносини або їх сукупність, що стосуються перелічених складових громадського порядку, а саме: громадського спокою, громадської моралі та людської гідності, тощо.

З об'єктивної сторони дана група адміністративних правопорушень характеризується вольовими, активними діями, якими всупереч діючим нормам права і моралі порушуються відповідні правила поведінки, що охороняються адміністративними санкціями. Як правило, ці дії мають разовий, епізодичний характер.Деякими особливостями характеризується об'єктивна сторона адміністративних проступків. Вони можуть вчинятись як шляхом протиправних дій, так і шляхом бездіяльності, тобто шляхом невиконання тих чи інших обов'язкових правил чи приписів. Причому такі дії чи бездіяльність можуть бути як одноразовими, так і триваючими. Це важливо враховувати при визначенні строків накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП).

Суб'єктами адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, є фізичні осудні особи, які на момент вчинення правопорушення досягли 16-річного віку.

Дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП)

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.

Конкретні прояви цього правопорушення надзвичайно різноманітні. Таке розмаїття законодавець визначив терміном «інші подібні дії», до яких необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-1У).

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Суб'єктом правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.

Вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми (ст. 173-2 КУпАП)

Вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, - тягнуть за собою громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений. Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.11.2001 р. № 2789-ІІІ насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства. Фізичне насильство в сім'ї - це умисне насильство, яке не завдає фізичного болю і не спричиняє тілесних ушкоджень (наприклад, нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв). Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю. Економічне насильство в сім'ї - умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до порушення фізичного чи психічного здоров'я. Завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого є необов'язковим для кваліфікації.

Одним із видів протиправних дій, які є об'єктивною стороною цього правопорушення є невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений під яким необхідно розуміти спеціальну форму реагування служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах дітей щодо захисту жертви насильства в сім'ї, яким особі, яка вчинила насильство в сім'ї, забороняється вчиняти певні дії стосовно жертви насильства в сім'ї. Захисним приписом особи, стосовно якої він винесений, може бути заборонено чинити певну дію (дії*) стосовно жертви насильства в сім'ї, а саме: чинити конкретні акти насильства в сім'ї; отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім'ї; розшукувати жертву насильства в сім'ї, якщо жертва насильства в сім'ї за власним бажанням перебуває у місці, що невідоме особі, яка вчинила насильство в сім'ї; відвідувати жертву насильства в сім'ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім'ї; вести телефонні розмови з жертвою насильства в сім'ї.

Членами сім'ї є особи, які проживають разом і (або) об'єднанні законними правами чи обов'язками щодо утримання (Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 р. № 1768-Ш).

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

В провадженні Оратівського районного суду Вінницької області за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року перебувало 68 справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП та 73 справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП.

Із загальної кількості справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП (68 справ):

- 3 справи було повернуто для належного оформлення

- розглянуто справ по 65 особах, з яких

по 56 особах було накладено адміністративне стягнення;
по 9 особах було закрито справи

♦ по 7 особах у зв'язку із звільненням від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення

♦ по 2 особах у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення

Крім того, із загальної кількості справ про адміністративні
правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП було накладено 56 основних стягнень, з яких штраф (по 44 справах про адмінправопорушення, загальна сума накладеного штрафу складає 2550 грн, з якого добровільно сплачено 1955 грн.), громадські роботи (по 9 справах про адміністративне правопорушення) та адміністративний арешт (по 3 справах про адміністративне правопорушення).

Із загальної кількості справ про адміністративні
правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП - 73 справи:

-2 справи було повернуто для належного оформлення;

- розглянуто справ по 70 особах, з яких

по 60 особах було накладено адміністративне стягнення;
по 10 особах було закрито справи:

♦ по 6 особах в у зв'язку із звільненням від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення;

♦ по 1 особі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

♦ по 2 особах у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення

Крім того, із загальної кількості справ про адміністративні
правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП було накладено 60 основних стягнень, з яких громадські роботи (по 54 справах про адміністративне правопорушення) та адміністративний арешт (по 6 справах про адміністративне правопорушення)

Також за результатами розгляду справ на кінець 2016 року залишок нерозглянутих справ по ст. 173-2 КУпАП становив 1 справу.

Висновок: Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП, та іншими законами України. При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Зазначених вимог закону судді дотримуються

Як вбачається з взятих для узагальнення справ, протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 173КУпАП та ст. 173-2 КУпАП, в основному складалися відповідно до вимог, передбачених статтями 254 і 255 цього Кодексу, уповноваженими на те посадовими особами органів внутрішніх справ. Відповідно до вимог статей 245 та 280 КУпАП суди зобов’язані своєчасно, всебічно, повно та об’єктивно з’ясовувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема й ті, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, визначати розмір заподіяної шкоди тощо.

Як вбачається з матеріалів справ, судді дотримуються зазначених вимог, всебічно, повно та об’єктивно з’ясовують всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172 -⁴ - 172 -⁹, 173, 173 -², частиною третьою статті 178, статтями 185, 185 -¹, статтями 185 -⁷, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою.

Відповідно до ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Судді дотримуються зазначених вимог закону.

За результатами узагальнення можна зробити висновок, що суддями Оратівського районного суду Вінницької області на належному рівні виконуються вимоги КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення за ст. 173 та ст. 173-2 КУпАП , незалежно від надходження до суду значної кількості справ про вчинення адміністративних правопорушень, різних категорій.

Помічник судді

Оратівського районного

суду Вінницької області В.В. Кириченко